Скільки крапель в ріці, скільки стежок у рідному краю,
Скільки наша Земля довкруж вісі зробила витків,
Стільки раз розквітало трояндою слово кохаю,
І шарівся від того весь світ. Так було від віків.
Так було і так буде, допоки гойдаються сині,
Доки сонце цілує відкриті уста орхідей,
Доки осінь сплітає із ягід намисто калині.
Слово це феєрверком стрілятиме в душах людей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)