Сумно - холодно, темно - голодно
Тікай з-під воріт кудись в небуття
Більше не знатимеш, що таке солодко
Тепер навкруги лише каяття
І зотліє велюр, і потріскає золото
холодно, холодно, як же тут холодно
Серце у грудях неначе те долото
Насправді йому давно уже все одно
Не гріє лахміття, не ситні помиї
Від тебе тікають вже навіть повії
Так темно, мій принце, оце ваші мрії?
Тікайте від страти, хоч це без надії...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896898
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2020
автор: #tenderness