Захоплену знайому маю,
Що радикальні думки поділяє.
Всіх «дикунів москальских» зневажає
І українською добряче розмовляє.
«Товче» мені вона яка у нас культура:
«Більш розумніших, працьовитих не шукай.
Щоб розмовляли всі потрібна диктатура.
І запанує всюди мова, почекай.»
Дізнався випадково я про неї:
Як Роксолана умотала вже давно.
За турка вийшла. Не завадили ідеї.
І на Босфор кидає оком крізь вікно.
Патріотично в Інтернеті пише
Як Україну треба всім любить.
А на роботі заправляє лише
Російські літаки у дану мить.
Туристам із Казані, що «мокшане»
В чужій країні трап лагідно подає.
За гроші, навіть, марсіани,
Будь-хто приємний, якщо гроші є.
Я в течіях не тямлю політичних.
Рабам від того не буває легше.
До телевізора відношусь я критично,
Як і до тих, хто в вишиванках бреше.
01.12.2020 Дмитро Дробін
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2020
автор: Дмитрий Дробин