Минає ніч, за нею осінь,
Минає в грудях відбиття.
Минає те, чого не просиш,
Минає так усе життя.
І все минає, навіть вітер,
Не в змозі плину того зупинтть,
Минає все, і плачуть квіти,
І серце крає і болить.
Минають сни і карі очі,
І біль, і радість, і любов.
Минає все, вернути хочеш,
Все те, що не врятуєш знов.
Минають дні, когось немає,
Та й річка в полі не стоїть,
Минає все і птах у гаю,
Не зможе плину зупинить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2020
автор: Лана Ніжна