Ще й Осінь не прощалася із містом,
Та вже Зими іскриться Погляд за вікном,
Такий холодний та з підступним змістом,
Як Ангел, з кришталево-згорнутим крилом.
Наскрізь пронизує цей Погляд навіть душу,
В клітинку кожну й кожну мрію залетить,
Остерігатися його підступного я мушу,
Бо як інакше вогник в серці залишить…
Погляд Зими живий такий, аж мертвий,
Глибокий дуже й водночас такий мілкий,
Жагучий, хоч й до болю зледенілий,
Навігаційно-модерновий, хоч простий.
Під поглядом цим скам’янілим оживають
В душі й казково-неймовірні всі дива,
Бо до мурашок, наче, й тіло пропікають,
Хоч ніби вчора в почуттях була Весна…
Зимовий Погляд вже слідкує дуже пильно,
Думками й діями він навіть йде в рядки,
Бажає, мабуть, щоб писала тільки стильно,
Про його спражню сутність та Зими…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
30.11.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2020
автор: Lilafea