Пахне осінь корицею,
Пиріжками до кави
І грибами під глицею,
Де гірчать прілі трави.
Упивається вогкістю,
Сумовита, відчуждена.
Оточилась самотністю,
Делікатно напружена.
Розлилася туманами,
Першим снігом розталим —
Пізня осінь, що з ранами,
І з терпцем витривалим.
Передасть в зиму спогади,
Розповита вітрами,
А залишить нам здогади —
Щось втаїла між нами… 29/11/20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2020
автор: Lana P.