Не рідко міняєш колір свого волосся,
Стає повсякчас бажання фарбувати.
Здається, що заховуєшся у нові лати,
Від решти твого тіла німе безголосся.
Чекаєш кожного, щоб він оглянувся,
Кольори зачіски шарм додаватимуть.
Не рідко міняєш колір свого волосся,
Стає повсякчас бажання фарбувати.
Фантастикою кольору ти в піднебессі,
Хіба волоссям мальованим здивувати.
Любимі забудуть, перестануть кохати,
Взуття та одяг стиль новизни просять.
Не рідко міняєш колір свого волосся.
(Рондель)
24 грудня 2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896764
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2020
автор: Володимир Кепич