Засяяло , сонечко зіркою крізь віти
І відзеркалює , -мереживо казкове.
Падає біленький сніг на пізні квіти
І запалює свято -урочисте святкове.
Прилетів,голуб срібнокрилий у сад
Затріпотів крильцями з висоти.
І сіє, жменями білий сніг у Листопад
Забіліли поля смерекові ліси.
Засніжив ,сніг багряне жовте листя
До сонечка, блищить що іскриться в очах.
І Залебеділи срібні струни пісня
І світ,обняв крильми білосніжний птах.
Випромінює,сонечко -перли осяйні
Заяснів , божий день як чистий кришталь .
Вже зима ,їде на білогривому коні
Крізь вікно , зорю у засніжену даль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2020
автор: Чайківчанка