Хвалився грудень: в мене буде
Міцний мороз і білий сніг,
Я веселитись з ними буду,
Дахи засиплю і поріг,
Перемету усі дороги,
Ніхто мене не перейме,
Вдягайте валянки на ноги,
Не ображайтесь на менЕ.
І справді, що насипав снігу,
Морозом трохи пригрозив,
Та здибалась йому відлига,
Водою дощ його вгостив.
Утік мороз від грудня швидко,
І сніг не білим зразу став,
Стоять калюжі ніби влітку,
Де грудень з вітром танцював.
Притих, сумує місяць грудень:
Ну де ж поділася зима?
І що про мене скажуть люди?
Що вихвалявся я дарма?...
Зима всміхнулася з-за лісу:
Ти не сумуй і є ще час,
Бо січень і мороз, і вітер,
Завжди тримає про запас...
І білий танець затанцює
Ще з ними віхола сама,
Усіх до танцю запрошу я:
Я господиня тут -Зима.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2020
автор: синяк