Страх душу огортає,
Сатана і нині бал справляє.
Пам"ятаємо як голодом
Невиний люд морив,
То нині душі людські занапастив.
Духовний голод. Людина робот.
І запродала душу сатані.
Холодні дні.
Та запали ти у душі свічу.
Господи, невже не чуєш
Нашого плачу?
І стогне земля.
Що варте життя?
Коли вбиває матір
Своє ненароджене іще дитя.
О! Господи, почуй!
Душі наші порятуй!
Не відвертаймося від Бога,
Бо в нас лише одна дорога-
Дорога правди і життя.
На ній ми стрінемо Христа,
Спасіння наше.
(Ів.14.6) " Я - дорога, правда і життя. До Отця не приходить
ніхто, якщо не через мене".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2020
автор: яся