СМІЯЛОСЬ НЕБО

Стоїш,  здається,  у  воді,
У  хмарці  світла  ліхтаря.
Для  мошкари  у  хмарі  тій
Сумний  ліхтарик,  мов  зоря.

Безсило  вирячилась  ніч
Містичним  подивом  сови,
В  облогу  взявши  зусібіч
Відваги  світлі  острови.

Майнуло  зоряне  крило.
І  сну  приснився  сон  у  сні:
Сміялось  небо,  як  несло
Найпершу  зірку  на  спині.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896485
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2020
автор: Мацикур Володимир