А я хворію - ти про це не знаєш
Бо я мовчу - навіщо хвилювати,
Лимон і мед та чашка з теплим чаєм
Тепер дзвінків достатньо часу ждати.
А я журюсь - думки якісь облудні,
Така одноманітність сірих днів,
В житті не завжди свято - є і будні
Ніч за вікном із безліччю вогнів...
Може відчуєш, прилетиш - так буде...
Такий приємний чай із твоїх рук,
Стомилось видно серце від розлук
А люди просто кажуть: "Це простуда..."
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2020
автор: синяк