Осінній день прозорий – тільки вітер
Такий що не встояти на ногах
Я скоро скоро відірвуся звідси
І полечу немов стоперий птах.
Я відірвусь і полечу далеко
Коли востаннє вдарить тужний дзвін
Там в небі чутно ще лелечий клекіт
Я полечу за ними навздогін.
Я полечу і буду вільно дихать
Там де мене занесе переліт
У тому краю радісно і тихо
Я звідти передам тобі привіт.
Парище
2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896323
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2020
автор: Мартинюк Надвірнянський