Я не безгрішна й не свята,
Грішу, як всі на цьому світі
Та в мене мрія є одна,
Щоб мирно жили наші діти.
Щоб Україна зацвіла,
Щоб ворогів вона здолала.
Щоб розквіту вже досягла,
Орду чужинську всю зламала.
Щоб кожен, хто у ній живе
Любив і мову солов'їну,
Щоб бачив небо голубе
І землю рідну Україну.
Я в Бога сердечно молю
Про вільну мову і державу
Про перемогу у бою,
Щоб здобули і честь і славу.
Хай буде в серці вона в нас,
Бо це як мама, що грудьми годує
І хай у цей нелегкий час
Далеко лихо помандрує.
Ні, нам корона не страшна
Страшний нам осуд у очах дитини
Що виглядають тата із вікна,
Це "УКРАЇНА"в серці у людини.
За неї він життя віддасть
Щоби лише вже була вільна.
А декому все "Українське" зась
Йому чужинське стало рідним.
Однак чого ж бо хочу я?
Щоби своє ми поважали
І гідно несли ми ім'я-
Я "українець" говорили величаво!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2020
автор: medveduk