Виходить, що і мріяти для мене заборона
Від думки, що завжди одна у скронях щось холоне.
Усі нагадують, на землю треба опуститись
Затихнути на довго і зайвих рухів не робити.
Не можу я бажати собі кращого, як можна...
Для мене має бути все обмежено, не вдосталь.
Для себе щастя створювати я ще не навчилась
Хотіла, щоб ти показав, але я помилилась..
Навіщо це тобі, для тебе я звичайна зустріч
Нічого не чекаєш, як результат можеш забути.
Не хочеш говорити про наші спільні теплі ночі
Для тебе це рутина... Для мене ж це життя охоче.
Чому не можна мріяти? Я хочу, щоб здійснилось
Хоча б краплина щастя мені від тебе залишилась
Я ж просто теж шукаю своє місце в цьому світі
Ну спробуй, хоч по-трохи мене маленьку полюбити.
Візьми мене побільше, нічого зайвого не прошу
Якщо захочу щось, щоб ти примчався серед ночі.
Давай ми будем парою, давай я стану тою
Яка так несподівано залишиться з тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2020
автор: ІраБо