Ні, це не зрада…
Мабуть, це Ваш страх.
Моя помада –
В тон тому настро́ю,
Для Вас кохання стало ніби грою.
Ми розминулись на семи вітрах…
Зимова казка
Збігла до кінця,
Така розв’язка
Stories притаманна –
Стрімкий роман розсіявся туманом,
Лишивши осад в зранених серцях.
Ніхто й нікому
Слова не давав,
Глибока втома –
Як фінал тих зречень.
У вирішальний, доленосний вечір
Ми розгубили правильні слова.
Була щаслива,
Вільна, наче птах.
Хоч били зливи,
Бурі й снігопади.
Це просто страх… а не зумисна зрада,
Залишив серце на семи вітрах.
(Ілюстрація - інтернет.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896224
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2020
автор: Білоозерянська Чайка