А пам’ятаєш, як було колись?
Тоді, як ми з Тобою зустрічались…
Як в очі ніжно Ти мені дививсь,
Які й мигнути зайвий раз боялись…
Як губи шепотіли про любов,
Якій, здавалось, не було б і краю…
Як від торкання стигла в жилах кров,
Які бажання були в Тебе….Знаю.
Жаркі, солодкі губи, наче мед,
Мене й на мить тоді е відпускали.
Міцні обійми сильних рук, мов плед
Мене так пестили і ніжно зігрівали…
Жагучі поцілунки без кінця…
Обійми, пестощі Твої без перестанку…
Ритмічно бились в такт наші серця
В ту ніч – із вечора аж до самого ранку.
А пам’ятаєш, як було колись…
Тоді, як ми з Тобою зустрічались.
Розмови наші день і ніч лились…
Та чомусь мимо нас вони промчались…
25.11.2020 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896194
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2020
автор: Валентина Рубан