Тобі дякую!

Я  дякую  тобі,  мій  любий  друже,

За  те,  що  жінку  ти  в  мені  збудив,

За  душу  твою  щедру,  не  байдужу,

За  почуття,  яким  нагородив!



Я  дякую  тобі  за  ту  надію,

Яку  в  мені  навіки  поселив,

За  ті  хвилини,  котрим  я  раділа,

За  той  вогонь,  що  серце  запалив.



Я  дякую  тобі  за  світлі  миті,

За  таїну  закоханих  сердець,

За  ранки  поцілунками  умиті,

Які  не  розгадає  і  мудрець.



Я  дякую  тобі  за  казку  ночі,

Яку  для  мене  ти  подарував,

За  щастя,  яким  сяють  мої  очі,

За  сказані  й  несказані  слова.



Я  дякую  тобі  і…  за  безсоння,

Яке  пили  ми  радо  кожну  ніч,  

За  те,  що  я  –  кохана  –  «не  персона»,

І  за  кохання  наше  віч-на-віч!
15.09.2020.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2020
автор: Ганна Верес