І восени очікує на розі радість.
Туманно-сіра пелена недовго.
Поглянь крізь сум, через скляну віконну раму:
Вирує чарівна миттєвість долі.
Рум*янець листовий і полум*я калини.
Кружляє сухозлітка - вітер грає.
Не клином білий світ зійшовсь, не гострим клином,
У виборі щаслива, ти ж не бранка.
А він не той, яким тобі здавався зразу.
Душа споріднений відчує порух.
Минулого відносить вітер мнимі фрази.
Ти придивись уважно: щастя поруч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)