Раз в житті буває сімдесят,
Як і раз в житті бува сімнадцять,
Кажуть, що не можна в сімдесят,
Як в сімнадцять знову закохаться.
Ви лише послухайте мене,
Я прожив, то я вже точно знаю,
Й в сімдесят любов не обминеш,
Коли серце палко ще кохає.
Сімдесят, по паспорту мені,
А в душі, мені завжди сімнадцять,
Я живу, немов в чарівнім сні, ( 2 рази)
Жить коханням, то велике щастя. ( 2 рази)
Хоч покрила скроні сивина,
Та в душі весна буяє рання,
І хвилює серденько Вона,
Та єдина і така жадана.
Зорі з неба падають до ніг,
Й сонечко веселкою сміється,
Ех, якби ж, якби я тільки міг,
Зараз пригорнуть її до серця,
Сімдесят, по паспорту мені,
А в душі, мені завжди сімнадцять,
Я живу, немов в чарівнім сні, ( 2 рази)
Жить коханням, то велике щастя. ( 2 рази)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2020
автор: Амадей