11 грудня – це ніч “Великого стояння”. Вночі силовики, скориставшись тим, що на площі Незалежності всього кілька тисяч чоловік пішли в наступ і намагалися розчистити Майдан з вулиць Інститутська, Хрещатик, Михайлівської і Костьольної перед будинками, а також біля КМДА. О 2-гій годині ночі силовики почали штурм барикад і їм удалося прорвати оборону на всіх напрямках, окрім Інститутської.
Після такого жорстокого штурму силовиків проти захисників Євро майдану я не міг залишитися осторонь і написав “Український набат”.
УКРАЇНСЬКИЙ НАБАТ
Шаленіє народ на буремнім Майдані
Від зухвалої дії злодійської кучки,
Увірвався терпець – люди всі мов на грані,
Пора бити в набат і не йти на уступки.
Україно проснись! Час пробив для країни,
Пора спільним зусиллям добитись свободи,
Та навіки зірвати ганебні кайдани
І тягар цей нелюдський бандитської влади.
Український народе! Не будь же байдужим,
Піднімайся й помножуй ряди правдоборців,
Ми відплатим в двобої катам осоружним
За всі кривди й знущання свавільних злочинців.
Всі на бій переможний, рішучий, останній!
Вже шикуються сотні бійців у шеренги.
Прозвучала команда:” В НАБАТ вирішальний!”
Ані кроку назад, до вінця перемоги!
11. 12. 2013 року
Вночі 25 грудня невідомі бандюки жорстоко побили журналістку Тетяну Чорновол коли вона їхала додому в с. Гора на своїй автомашині.
ПОСВЯТА ТАНІ ЧОРНОВОЛ
Коли на Майдані бунтує народ
Супроти зухвалої чинної влади,
Писаки працюють тут без перешкод
Ніхто їм не робить завади.
Висвітлює кожен в своїм виданні
Вселюдні та мирні протести району,
Страждання людей та бажання земні -
Щоб спокій й добробут прийшли в Україну.
Та кісткою в горлі сидить весь цей збрід
Обвладі заклятій, підступній, лукавій,
Рішила побити майданців, як слід -
Та всіх журналістів – бо надто вже ревні.
Спочатку з активних почати биття
Щоб більше писать не кортіло,
Не лізли ніколи у владне життя –
І найманці взялись за діло.
Найпершою Таня була в них по списку,
Бандюги вмить стали за нею на чати,
Погодилась негідь зі сумою зиску
Щоб вбити, як їхати буде до хати...
Догнали машину й забили її,
Лишивши вмирати одну у кюветі…
Розбіглись кати у вечірній імлі,
А жінка в крові вся лежала при смерті.
Та їхав на щастя дорожний патруль
Й побачив обабіч відкриту машину,
Розбиту й підперту під самий бордюр
І жорстко до смерті побиту людину.
І Таню відправили зразу в шпиталь
У стані тяжкої клінічної смерті.
Та банду піймать не вдалося, на жаль,
В такій не простій обстановці.
Вернули Танюшу з трудом до життя
В лікарні медичні трудяги сердечні,
Народом любима – такі побиття
Твоєму здоровлю були небезпечні.
Безжально негідників всіх наказать
І тих хто відносивсь до тебе вороже –
Мужайся рідненька! Ти віру не втрать
У наше майбутнє! Майдан переможе!
СЛАВА УКРАЇНІ! 25.12.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2020
автор: Юрій Ярема