Не треба, чуєш, відпусти.
Коли перейдено кордони,
Вже не існує заборони,
Та я ще тут, а там - лиш ти.
Куди поділися зірки,
Чом небо темне і глибоке?
Я йду, відлунюються кроки.
Рука торкається щоки,
Де поцілунок твій обпік.
Який химерний вигин долі!
Крок, другий, третій... Йду поволі,
Втрачаю власним крокам лік.
Яка важка від тебе путь...
Позаду голос твій луною:
- Чи стрінемося ще з тобою?
- Мабуть...
18.09.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2020
автор: Мазур Наталя