30 лсстопада 2019 року. Близько чотирьох годин ранку влада почала зачистку Євромайдана. Люди навіть не могли чинити опору: мирно спали і грілися біля палаючих бочок. “Беркутівці” як люті звірі накинулися на мітенгувальників дубасили кийками всіх без розбору – молодих хлопців, дівчат, літніх мітенгувальників. Оточивши студентів, спецназівці утворили криваву бойню – їх лупашили кийками, ногами, дівчат без свідомості тягли за ноги по асфальту; від жаху всі кричали, плакали – та це не впливало на нелюдів; тих хто тікав, наздоганяли у підземному переході і з “труби” тягли по сходах побитих в автозаки. Справжню бойню влаштували “Беркутівці” під Монументом Незалежності – студентів просто місили і тягли в автозаки. Євромайдан по-звірячому зачистили: десятки поранених, десятки затриманих - такого звірства Україна ще за двадцять три роки не бачила.
Про цю жахливу ніч, яку пережила Україна, я виклав у вірші "ГНІВ НАРОДУ".
ГНІВ НАРОДУ
Криком кричить гнів на плаці великім,
Люди воліють це скинуть кормило,
Рани від нього вже надто глибокі –
Гадам всім м’язи скрутить - та в могилу.
Гідність, свободу, достойність і волю
Демос здобуде, як знищить цю владу.
Світле майбутнє, надію і долю
Дасть йому наша – народна облада!
Рішення збори схвалили на віче:
“Боротись до смерті на рідній землі!”
Люд переможе! Вкраїна вся хоче
Вирвати в банди здобутки свої!
8.12.2013р.
9.12.2013року в Маріїнському парку проводжувався мітинг на підтримку діючої влади, бо звідти гриміла гучно музика та пісні. “Тітушбург” щільно охоронявся міліцією, а особливо входи і виходи з парку; увійти туди будь-кому було неможливо, але мені вдалося умовити охоронців і потрапити в наметове містечко антиМайданівців і все те, що я побачив там у дійсності виклав у байці “Чорна змова”.
ЧОРНА ЗМОВА
( байка )
Дійові особи:
Чорний Крук – Янукович ,президент
Старець Ворон – Азаров, прем’єр-мі-
ністр (російсько-український говір)
Фема – Єфремов, глава партії регіонів
Захурчик – Захарченко, міністр МВД
Сорока – Лукаш, міністр юстиції
Чорний дрозд – активіст Майдану
Зграя вороння, – антимайдановці,
Зграя гав - “ тітушки”
Птаство – народ
Беркути – міліцейське відділення
“Беркут”
Орли – міліція
Чорний Крук сидить на дроті
Знизу зграя Вороння,
Крук до бесід не охочий
Бач, бракує в нім знання.
Мучила Крука морока
В жилах аж застигла кров.
Звістку принесла Сорока:
“Збуривсь в лісі град Кийов.
Звідкись позліталось Птаство,
Та посіло на Майдан,
З’єднує якесь їх братство,
Чорний дрозд у них - горлан.
Цей орун в Європу кличе,
Збунтував уже ввесь ліс,
Птаству він такеє зиче—
Взяв би його клятий біс”!
В розпачі Крук закрутився,
Впав в розпуку й розгубився:
Зграї як про це сказати,
Хто б пораду дать зумів,
Може Беркутів позвати
З лісу той Майдан щоб змів…
Старець Ворон нижче дротом
Блимнув очі на Крука
Крякнув лесно гнилим ротом:
“Вам порада єсть така -
Стая гав, вельможній панє,
Єсть у нас - да вот біда
Їх без дєнєг нє заманєш—
Нє поєдут нікуда.
Надо нам по регіонам
Бросіть кліч - воззваніє,
Єхать надо дєлєгатам
В Кієв на гуляніє.
Гавам щєдро мі заплатім
Дєньгамі з бюджєта
Птаство всё за горло схватім -
Как моя затєя єта?”
Хитро знизу вверх поглянув
Пройда на Крука.
Крук недбало зверху каркнув:
“Кряка - дєй наверняка”!
Ворон враз розправив крила,
Різко як закрякотить:
“Наша в єдінєньї сіла -
Зборіщу нє бить!
По районах актівістам
В стаї клікать Ворньё,
В каждой зграє дєлєгатам
Лєпсько оплатіть жільё,
Транспортом я обеспечу,
І “Хундаї” сам найму,
Нікакіх проблем нє бачу -
Всё я на сєбя возьму!..”
Чорні прилетіли зграї
У Маріїнський гай - парк
Дибом стали дуби в гаї
Жуть – суціль шарварк:
Клумби всі порозгрібали,
Видзьобали квіти,
Листя із кущів зірвали
В біотуалети.
Гамір ,гул такий вчинили,
Геть втекла співоча птиця,
Лавки всі заіспражняли
Гидко на це все дивиться.
Скрізь смердючі, каламутні,
Грязні плинуть ріки –
Кожний день тут незабутні
П’янки та пікніки..
Ворон згодом залетів
Глянуть на всю зграю -
З жаху ввесь аж затремтів:
“Что, блін, витворяют!
Вместо того чтоб Майдан
Брать в сплошніє шори,
Встроєлі здєсь дєрєбан –
Гижі вездє гори!
Всєм достойно я платіл,
Дал ім всё што надо,
Сотников всех награділ –
Подлєнькоє стадо!”
Злісно глянув й каркнув стоном:
“Зграю всю ко мнє – в набат!
Главний гдє от регіонов
Фема – дєлєгат?”
Слуги миттю розлетілись
Фему скрізь шукати
Сотники всі розібрались
Зграю заганяти…
Боже, що тут нараз сталось,
Море птиць поназліталось,
Став від неї гай весь чорний,
Ніде яблуку упасти...
Сотник Фема – в’юн моторний –
Хоче під старшо́го вкластись.
Ворон глянув на Єфема -
З пір’я аж поперла шерсть:
“Гдє лєтаєш суччя шєльма,
Гдє твоя партєйна чєсть?
Как ти допустіл до сєлє,
Што Майдан на самом дєлє
Нє лєжит вєсь горілєць?..
Сплошь орут там пєсні, гімни
Про Європу і Вкраїну.
Наші зграї, што безсільни,
Гньом зачєм прєд німі спіни,
Нє пора лі разогнаті
У спєцтранспорт вєх запхаті?
Єто стадо закріть надо -
В камерах ім будєт ладно.”
“Ваша правда,- Фема каже, –
Зграя все-таки не військо,
Хай Захурчик Орлам скаже –
Зроблять все “по-свойскі.”
Ми за це усім заплати
Чорним налом зразу,
Недобитих птиць захватим–
Викурим заразу!”
Злетілися “Беркутяри”
В мирний стан повстанців,
Наче люті яничари
Били своїх бранців...
Стала на смерть Україна,
Землю відстояла,
Птиця вибралась з руїни,
Гімн свій заспівала:
“Ще не вмерла України
Ні слава ні воля
Ще нам браття українці
Усміхнеться доля.”
“Беркути” порозлітались
І не стало Вороння,
Крук і Фема птиць злякались,
Зникли з лісу й заховались –
Ворон судного жде дня
СЛАВА УКРАЇНІ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895778
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2020
автор: Юрій Ярема