Давно-давно уже я тут стою,
А виріс собі з жолудя малого.
Свідок я історій незліченних,
Запитаєте то розкажу одну
Легенду або казочку цікаву
Про походи козаків сміливих,
Які Вкраїні здобували славу
Та її незалежність боронили.
Всі кажуть, що я дуже мудрий,
Всього ж побачив я на цьому світі.
Що ж це за дерево могутнє трьохсотлітнє?
А звати його шанобливо...( дубом).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895763
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський