Маліють з віком все кохання ночі,
Міняють колір дивний сині очі.
Душа вмліває від вселенської любові.
Так некомфортно з тілом їй у змові.
Бажання – за нектаром у висоти.
Клітини – світлом, наче медом соти.
Ще, відчуття і вічності, і миті
Та струни серця, що життям налиті.
Бринить душа в новому колориті.
8 вересня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895744
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2020
автор: палома