Архистратиже Михаїле, ти поборник правди і добра,
захисти наші душі від тління і занепаду. Ти зробив революцію
на небі. скинувши збунтованого проти Бога Люцифера, того,
що загордів у своїх знаннях, прирівнявши себе до нього. І тепер
він тут, на цій грішній і святій землі. І воює за наші душі, вселяючи
у них гординю, зарозумілість, вседозволеність...
І відкинула людина Бога, вибираючи славу, владу,
багатство... і свій розум віддала на службу Люциферу. І волю
свою йому віддає. І тоді серце холоне, черствіє і зникає те почуття,
що називається милосердям і любов"ю.
О! Душа благає порятунку та розум бере верх, кажучи,
що любов - то безвихідь, бо веде на хрест. А от Я - розум обіцяю
тобі панування на цій землі і славу. Так, Люцифер має нині владу.
Він і віру має та любові - нема. І вірить він, що Син Божий Христос
має більшу від нього силу і тремтить. Та поки його час він зваблює
душі.
Боротьба йде за кожну душу і я тебе, Михаїле, прошу -
поможи у боротьбі за світлі почуття, невинні душі рятуй.
Почуй нас, Архистратиже, почуй!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895668
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2020
автор: яся