Ось і зловив ти сонячний той промінець. А він у дзеркально-
чистій душі відбивається, розкладаючись на щастя, радість і добро.
Ооо! Замислилася мудра голова - щоб більше радості і щас-
тя мати треба вміло сонячну енергію акумулювати.
О! Скільки радості вже є! Промінчик сонячний живе у душах
наших, промінчик світла і тепла. І буде жити допоки віра жива,
віра у перемогу добра над силами зла.
О! Раптом сонечко сховалось. Хто ж це його сховав, із нашої
душі забрав промінчик віри і любові? На поміч нам Михайла
Господь посилає шукати сонце, щоб не забракло світла у нашій
душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2020
автор: яся