Стук в двері,на порозі хати,
Стоїть грязна шльондра в брудному халаті.
- Ну що? Били? Шмагали, як стару клячу?
Перетвориш плече моє знов на стіну плачу?
Казав тобі не ходити,бо то дурні люди!
Запхають кляпа до рота,щоб зціпила зуби.
Навіщо ти ходиш туди де не цінять?
Де б'ють і гвалтують цілі покоління?
До хати зайшла,мовчки роззулась,
Пустила сльозу,до плеча пригорнулась.
-Знайти хочу того,хто буде любити
Який цінуватиме,не буде хамити"
Ще побуде зі мною,пару днів чи годину.
І піде далі шукати ту саму людину.
Я ночами чекатиму,не буде спання
З'їдає питання- "Чому та людина не я"?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2020
автор: Димний