Розвіяти голос у стоголоссі вітрів,
Занурити погляд у безкінечність степів.
Зламати свій норов – вчавити в стежку асфальт.
Все дуже прозоро: друг-ворог, жертва і кат.
Крехтить старий ворон, Летить геть, на манівці.
Бунтарство? Покора?
Зажури крапка в кінці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895147
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2020
автор: Пісаренчиха