***
Кинуті на заекранну вуаль
Чорні на білому - жменею літери,
Щоби якось втамувати печаль,-
Мо’ присипати не попелом, - бісером,-
Дози ілюзій і сповідей… кар,
Вір і надій на прождати, потерпіти,
Нишком сховати до windows(y) шпар
Рими і ритми, лишивши затертими.
Вийде на осені сцену штукар,
Зшиток прихований впавно розшарпає,
Стане скликати на дійство примар
В ніч падолисту із чорними жартами.
«Ретро з дощем», - той забутий портрет,-
Скаже лукаво, - із креденсу витягни,
Межи примарами ти вбрана в red,
Втім, із дощами ви стали вже квитами.
13/10/20
(фото Андрій Кульчицький. Львів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2020
автор: Лана Сянська