Осіннє еро

Лине  листячко,  лине
Вітром  з  віт,  мов  літа  молоді...
...ми  омиємо  нині
Мрій  політ  у  осінній  воді.
...як  гойдається  вітер
На  стеблинах  нічної  верби!..
...заховала  у  вітах
Тіло  голе  в  жадобі  любить
Екзальтована  пані...
Всю  себе  ти  мені  віддала...
Хто  ти?  Зваба  чи  пам"ять
По  отій,  що  до  тебе  була,
І  яка  відлетіла,
Тільки  рана  кровить  у  душі?..
...як  оголене  тіло
Від  бажання  любитись  пашить!..
Ми  нічною  купіллю
Не  загасимо  жару  вогню.
Тіло,  з"єднане  з  тілом,
Жанр  мистецтва  утілення  НЮ
У  динаміці  шалу
На  осінньо-холодній  траві...
Що  раніше  бувало,
Те  і  нині  збулось.  С’est  la  vie...


©  Copyright:  Серго  Сокольник,  2020
Св.  №120111008437

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894591
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2020
автор: Серго Сокольник