За синіми Карпатами,
де сонце уляглось,
дівчина знов не спатиме,
чекатиме когось.
Вечірньої години
ступила на місток,
чекає із долини
такий знайомий крок.
Йдуть легіні з дівчатами.
Невже у ніч ясну
вона одна стрічатиме
сімнадцяту весну?
Ніхто не йде долиною,
не чути вже пісень.
Над бідною дівчиною
засяє скоро день.
Весна ж яка! А ніч яка!
А зорі - наче яблука.
Хить-хить - місток,
цок-цок - струмок,
і серце цок та цок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2020
автор: Рясна Морва