Віддаю себе частинку

Віддаю  себе  частинку

Віддаю  себе  частинку,
відчуваючи  любов,
бо  життя  нову  сторінку
починаю    нею  знов.
Кожен  подих,  кожен  погляд
лиш  до  неї,  тільки  їй,
дівчині,  з  якою    поряд
квітну  у  полоні  мрій.

Я  стаю  для  неї  сонцем
дня  найкращого  в  житті
і  зникаю  за  віконцем
догорати    в  забутті
зіркою  нічного  неба
у  сузір'ї  інших  днів,
бо  нічого  більш  не  треба,
крім  кохання  з  милих  снів.

Не  покине  радість  душу,
світло  сіє  в  почуттях,
адже  йти  вперед  я  мушу
без  надій  про  вороття.

Тож  віддам  себе  частинку,
відчуваючи  любов,
бо  життя  нову  сторінку
час  почати    з  неї  знов.
Кожен  подих,  кожен  погляд
лиш  до  неї,  тільки  їй,
дівчині,  з  якою    поряд
квітну  у  обіймах  мрій.

Я  живу  для  неї  щастям
неозорим,  неземним,
адже  попри  всім  напастям
втішу  словом  не  сумним.

Хай  вона  не  знає  того,
через  що  я  вже  пройшов,
ставши  схожим  на  святого,
як  все  зло  в  собі  зборов.

Хай  для  неї  все  рожеве
що  життя,  що  цілий  світ,
бо  це  сяйво  недешеве
їй  дає  кохання  цвіт.

Тож  віддам  себе  частинку,
подаруючи  любов,
бо  життя  нову  сторінку
починаю  нею  знов.
Кожен  подих,  кожен  погляд
лиш  до  неї,  тільки  їй,
дівчині  коханій  поряд
що  є  сонцем  моїх  мрій.

Віктор  Цвіт  22.10.20

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2020
автор: Віктор Цвіт