Чоловік і Бог

[color="#256fa8"][i][b]
(притча)

…  настав  той  час…  і  чоловік  сумирно
В  сорочці  білій  перед  Богом  став…
-  Ну,  розкажи,  -  питає  Бог  настирно,  -
Як  жив,  що  бачив  і  чого  пізнав?
-  Учився  трохи  в  школі,  в  інституті,
І  працював  на  різних  роботах…
-  Це  добре  -  вчитись…  Та  давай  по  суті:
Про  сонця  захід,  про  Чумацький  шлях...
-…  я  рано  одружився:  жінка,  діти,
То  ж  ніколи  дивитись  було  вверх...
…  а  хвилі  в  морі?  грозові  одсвіти?
Чи  ось  хмаринки  білі,  як  тепер?
-…  спочатку  заробляв  я  на  квартиру
А  потім  і  на  дачу,  й  на  авто…
-…  а  про  вершини?  про  веселку  щиру,
 Й  полів  земних  заквітчане  шатро?  
-…  та  наші  діти  швидко  виростали.
В  Італію  подався  зароблять…
-  ...  ну,  хоч  вулкани  бачив?  Колір  лави?  
А  в  море  синє  довелось  пірнать?
-  …спочатку  сина  на  ноги  поставив,
І  вивчив,  й  на  роботу  влаштував…
-  Ну,  хоч  спів  вітру  в  лісі  не  прогавив?
Чи  екзотичних  фруктів  скуштував?
-…  а  потім  й  дочку  заміж  вдало  видав.
Онук  у  школу  вже  торік  пішов…
-  …Та  що  ж  ти  в  світі  білому  та  й  видів,
Коли  часу  для  себе  не  знайшов?  
-  …  Трудився,  працював,  увесь  в  турботах,
А  труднощів  життєвих  не  цуравсь…
-  …    І  яка  ж  користь  у  твоїх  чеснотах?
Тоді  для  кого  ж  Я  колись  старавсь?[/b][/i][/color]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894317
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2020
автор: AKM