Екслібриси забутих одкровень
кровавлять зранку гронами відречень.
Минула ніч, нехай минає й день
спадаючи розгублено на плечі.
Чужа рука на клямці, тет-а-тет...
Чужі вуста навпроти - скільки тиші!
І слово це, як жаль, не перший злет,
а просто вірші, просто простовірші.
На вістрі сну чи вістрі після сну,
коли ковток повітря, наче з'ява.
Минання час іще не проминув,
як і оця містерія кривава.
Ця прикра мить забутих одкровень,
коли не знаєш, де шукати змісту,
і знов складаєш пазли з тих імен,
що вже давно належать падолисту.
29.10.20 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2020
автор: Леся Геник