***
Нам усе, а вам нічого.
Ви ніхто, а ми як Боги.
***
Ви не маєте роботи?
Щоб ви здохли ідіоти.
***
Ви ще й пенсію хотіли?
Ви неначебто здуріли.
***
Вам зарплати не хватає? Мінімалку підняли!
Дулю з маком посилаєм І нехай ревуть воли.
***
Завелика комуналка ? Наше діло відбирати.
З під нагайки чи з під палки гроші будете здавати.
***
Виборцям.
Ми не чуємо, не бачим, знать не хочем хто там плаче.
Ваше діло вибирати. Після нам на вас начхати.
***
Народу.
Ми працюємо так тяжко : Продаєм, що вам належить,
Шкуру з вас усіх здираєм І за кожним треба стежить.
Вас на цій землі багато, місця всім не вистачає,
Тому йдіть же швидше з хати, іноземців зустрічаєм.
Всім відомо, до Іуди лізуть грошики в кармани.
Ми, звичайно, не дурніші… Напускаємо туману.
Продамо скоріше душі за зелені бумажини.
Як нема душі , то ніде появитися провині.
***
Винуваті, звісно, люди, що живуть в тяжкому стані.
Ну, а ми тут ні до чого. Інший маємо регламент.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2020
автор: Тетяна Верес