У кімнаті за столом
Дітоньки сиділи,
Їли кашу з молоком,
Чай з варенням пили.
Враз із столу на підлогу
Впала чашка біла,
Зачепив хтось ненароком,
На друзки розбилась.
Мишко віник взяв й совок,
Став мести старанно,
Із крамниці вже ось-ось
Повернеться мама.
У куточку на дивані
Сестра Маша плаче:
-Що ж це ми матусі скажем
За розбиту чашку?
Треба нам з тобою, сестро
Розповісти правду,
Поведемося ж нечесно -
Це буде негарно.
Брешуть тільки боягузи,
Зізнатись бояться,
Коли так з тобою зробим,
Мама не похвалить.
Помилки слід визнавати,
Так вона нас вчила,
За свої відповідати
Нехороші вчинки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський