І нехай говорять ті, що знають...
Де б ми не були в відлунні світу
Закохані душею не вмирають
Та доля, де не глянь, усюди квіти
І повні сил уста тих, що кохали
І повні блиску очі - мов кришталь
Відвага неземна, страху́ не знали
Це душі тих, в кого кохання наче сталь
І нехай спокою не знати від людей
Від заздрості, не варто й утікати
Та ти кохай...! Кохай як в перший день
Кохай так сильно, як можна кохати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2020
автор: В.О Кароока