Світанкова зоря

Люби  мене  душею...  І  цілунком
По  тілу  ніжно  пристрасть  пробуди.
Мій  текст  і  рими  стануть  подарунком,
Для  тебе  шлях  освітять  назавжди.

Кохай  мене  сердечком...  Порятунком,
Можливо,  стану,  або  підожди,
Я  пропаду...  Залишусь  візерунком,
У  пам'яті  посіявши  сади...

А  поки  насолоджуючись  мною,
Струною,  що  бринить  на  частоті
Лише  тобі...  Туманною  весною

Зустрінемось  у  світлій  чистоті
Зорею  світанковою...  Росою
Я  опаду  для  тебе  з  висоти.

©  Володимир  Верста
Дата  написання:  22.08.18

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894175
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2020
автор: Володимир Верста