Не слави жди,- розі́пне світ твій враз!
Не почестей - лукавости основа...
Ти посмішки збирай - душі обнова.
І погляди виловлюй повсякчас...
Побачиш в них невимірність світів...
У кожному і сонце, й ночі гомін...
І в кожному ця тиха безборонність!
Загублена за штучністю прикрас...
Не слави жди... Не оплески хмільні.
А тихий щем залюбленості дива...
Любов стає містично-надважлива!
Там, де є Він... Там, знаю, є і ти.
5.11.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894095
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2020
автор: Іванюк Ірина