Я в гідності твоєї мов жебрак,
Ти, як сльоза, така ж гірка і чиста,
Та знаю, мусить бути саме так:
Ти сонця світ,перлина із намиста.
В твоїх очах навіки потонув,
Нема з твого полону вороття,
Тебе кохаю, лиш теба одну,
Грішу,проте не маю каяття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2020
автор: jiga