мій світ горить. без полум'я, у тиші.
і пульс думок зупинений (здалось?)
знебарвлена душа, мов попелище,
чекає самозцілення, як щось
несміло заіскриться,
затріпоче.
зітре серцеві спалахи обав,
зів'яння крику у благаннях
"отче,
віддай їй все, чого я сам не мав!"
мій світ збіднів, збліднів у листопаді,
мов вимер я і все, що так любив.
-
сріблястий дощ на тихій автостраді
знайшов мене,
але не розбудив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2020
автор: дівчина з третього поверху