Неначе мить

Життя  летить,  життя  спішить,
І  ми  теж  жити  поспішаєм,  
Воно  таке,  неначе  мить,  
Яку  побачив  ока  краєм.  
Неначе  мить,  політ  стріли,  
Що  просвистіла  стрімко  вгору,  
І  все,  на  світі  пожили,  
Пізнавши  радість,  смуток,  горе,  
Тривогу,  ненависть  і  жаль,  
Що  мрії  не  збулися  ранні,  
Пізнавши  гордість  і  печаль,  
Жагу  і  мрію    у  коханні.  
04.11.2020

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2020
автор: Руслана Сапронова