Щойно впало на землю листя,
Можливо допомоги чекає.
Просто жаль на нього дивиться,
Інколи з людьми таке буває.
Свій погляд не тими очима,
Подарувати знайомим пора.
Хоч і буде, якась причина,
То посміхніться комусь із даля.
Оцінять усмішку з вітанням,
Якщо їх теплий погляд зустріне.
Підуть в далі розчарування,
Душу знову надія обійме.
Буває немає настро́ю,
То нащо його комусь дарувати?
Зазвучить доброю струною,
Лишається вам його чекати.
Стільки тих випадків буває,
Нащо під тяжку руку потрапить?
Твій настрій миттєво зникає,
За що нести нам душевну втрату?
Тож теплі погляди даруйте,
У душах теплішає від того.
До себе повагу відчуйте,
Не тримайте ніколи лихого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2020
автор: Валентина Ярошенко