Запитай мене
Запитай мене про мрії,
адже мріяти я вмію,
зіронькою сяючи вночі!
Запитай мене про милість,
бо до неї маю схильність,
хоч живу без неї в далечі!
Кожен день — нова любов,
що цілує душу сонцем
тепло, ніжно знов і знов
ставши щастя охоронцем.
Запитай мене про думи,
адже не здаюся суму,
місяцем палаючи в пітьмі!
Запитай мене: - Що маю?
Що до тебе відчуваю
в мить, коли з тобою ми самі?
Літня ніч — це наший рай.
Восени без нього тяжко,
тож на радість просто знай,
я завжди з тобою, пташко.
Запитай мене про сни,
в них є справжнє чи майбутнє,
коли цвітом щовесни
нас єднає незабутнє.
Запитай мене про дощ,
- він нас надихає жити
в світі вулиць, парків, площ,
поки сила є любити.
Віктор Цвіт 06.10.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893984
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2020
автор: Віктор Цвіт