Ось вже й жовтень минув,
Листопадом повіяла осінь.
Вітер листячко здув,
За вікном дрібний дощик моросить.
Відлетіли птахи
У краї, де тепло зігріває.
Зажурились шляхи,
Дощ щодня їх чомусь розмиває.
Почорніла рілля
І дрімає у спокої поле.
Засинає земля,
Без одежі, вже дерево голе.
Нічка мерзне, одна,
Місяць в мареві десь загубився.
Лине пісня сумна,
Мабуть в темряві хтось зажурився.
То блука листопад,
Він тепер хазяйнує довкола.
Ще чека зорепад,
Та не хочуть більш падати зорі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893939
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)