Тиша... Схвильовано палає вічний вогонь.
Вітер схлипує в меморіальному парку.
Пам*ятник жертвам бомбардування вагомий.
Голосить протяжний, колючий дзвін в час лампад...
Він звучить, як набат невпинний Хіросіми,
Як тривожне нагадування про минуле...
Це печальний гул, поклик густий, не сіяний.
Повторитись не повинно! Спомин понурий.
Людства проблема - проблема війни і миру.
Пам*ять знає про жахи атомного вибуху
І вона не тьманить, як і любові миті,
Щоб майбутній день не погас і Бога витвір...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893937
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2020
автор: Маг Грінчук