Горобинонька червона
Достигає край воріт,
Свої кетяги додолу
Нахиляє від ваги.
Сонцем лагідним зігріті
Багряніють ягідки,
Теплим дощиком умиті,
Ой, чудовії які!
Я роблю із них намисто
І на свято одягну,
Воно сяє променисто.
І веселу, не сумну
Гарну пісню заспіваю
Так, щоб чули люди всі.
Нехай лине рідним краєм
І торкається душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893926
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський