***
Цій осені не вір, не вір.
Вона оманлива, зрадлива.
Напишеш їй присвяту-вірш.
Подумаєш: «З якого дива?,
радієш палому листку:
своє прожив і не воскресне..."
Він траєкторію хитку
прошелестів тендітним серцем.
І поки ще його краса, -
хай нежива, але хвилює, -
хтось непомітно дописав
свою криву. Аби не всує.
Довкола - витончений плин
за неминучості падіння .
У космосі твоїх судин
вібрує музика осіння.
Листопад 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2020
автор: Надія Позняк