Пора спокут

Облизує  пошерхлі  губи  осінь
Після  цілунків  з  вітром  і  дощем
І  миє  розпашілі  ноги  босі,
І  гасить  в  тілі  посторгазмний  трем.
Прощалися  так  палко,  до  знемоги,
У  скорім  часі  захурделить  тут.
Зима  не  шкодуватиме  нікого,
Бо  є  сама  порою  для  спокут...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2020
автор: Патара